Кросовери мають гіршу оглядовість, ніж седани і хетчбеки. До такого висновку прийшли експерти швейцарського автомобільного клубу Touring Club Suisse.

Щоб визначити це, проводилися спеціальні тести, в яких взяли участь 69 моделей кросоверів, вироблених в період з 2012 по 2017 рік. Для кожної з них заміряли відстань, як спереду, так і ззаду, з якого водій бачитиме 50-сантиметровий конус.

У трійку лідерів по оглядовості спереду увійшли:

1. Suzuki SX4 (3,15 метра);
2. Opel Mokka (3,42 метра);
3. SsangYong Tivoli (3,46 метра).

Аутсайдерами стали:

• Lexus NX (3,6 метра);
• Mercedes GLC (3,7 метра);
• Peugeot 3008 (5,1 метра).

Найгіршим за оглядовості ззаду з результатом 16,01 метра стала Honda CR-V. Кращим – Suzuki SX4 (8,14 метра).

Чим відрізняються преміум-шини від бюджетних – питання, здавалось би, с розряду дитячих. Але ж насправді – в чому різниця?

Чим відрізняються преміум-шини від бюджетних? Звичайно, перш за все ціною, яка у найпростіших моделей може бути удвоє, а то й втроє нижчою за топові моделі того ж розміру. Проте зрозуміло, що це не єдина відмінність – головне, що дешеві шини програють в експлуатаційних якостях. Яких саме?

Матеріали

Дуже важлива якість гуми, з якої зроблено протектор. З одного боку, для кращого зчеплення з поверхнею дороги вона має бути якомога м’якішою, причому за будь-якої температури. При цьому м’яка гума повинна бути стійкою до зношування. Матеріали з такими малосумісними якостями існують, проте вони недешеві. Далеко не кожен виробник спроможний застосовувати для своїх шин подібну гумову суміш – і за фінансовими, і за технологічними причинами. Як наслідок – гірші показники в тестах на гальмування і при швидкісному маневруванні (типу лосиного тесту), малий ресурс.

Читайте также: Диски на авто – як правильно вибирати легкосплавні диски

Кількість і якість елементів каркасу всередині шини принципово впливає як на її експлуатаційні якості, так і на ціну.

Також в бюджетних шинах виробники можуть економити на каркасі шини – якості текстилю і металокорду. Дешеві шини менш стійкі до грубих ударних навантажень, до того ж вони часто важкі, що дещо погіршує плавність ходу.

Читайте також:Що потрібно зробити з машиною навесні

Конструкція

Кількість внутрішніх шарів каркасу і тип розташування ниток в ньому також впливають на якості покришки. Каркас дешевих виробів не завжди поєднує належну м’якість і необхідну міцність, шина виходить або надто “дубовою”, або вразливою до ударів об краї ям та бордюри.

Найдорожчі моделі мають посилений каркас боковин, також для зміцнення боковин при збереженні його м’якості використовують сучасне міцне волокно (наприклад, арамід). Застосування подібних матеріалів робить шину дуже міцною і дає провідним виробникам змогу оголошувати так звану гарантію – тобто безкоштовну заміну шини, яка зазнала механічних пошкодженнь, несумісних з подальшою експлуатацією.

Найкращі моделі на ринку мають боковини, підсилені арамідними волокнами. Це підвищує стійкість шини до ударів о краї ям та бордюри – при збереженні легкості конструкції.

Протектор

Розрахувати протектор відносно нескладно, однак непросто поєднати у ньому кілька протиріч: наприклад, високі зчіпні якості на сухій поверхні з такою ж на мокрій дорозі, ще гірше узгоджується тут керованість та гальмівні характеристики. Тому творці дешевих шин не переймаються деякими з характеристик, і нехтують, наприклад, слухняністю машини при швидкісному маневруванні, або однією-двома іншими характеристиками.

Здатність протостояти акваплануванню та слешпленінгу – одна з ключових характеристик і зимових, і літніх шин. Тому форму водовідводних канавок довго і ретельно підбирають.

Між тим, лідери ринку не просто прораховують малюнок протектора з точки зору швидкого відводу води з зони контакту. Вони вміють “зчіпляти” блоки ламелів таким чином, аби вони могли нахилятися вперед або назад при старті з місця, але не могли хилитися вбік при різких маневрах (так звані 3D-ламелі). Прес-форми для виробництва такого протектора коштують дорожче, тому небагаті виробники такий протектор не використовують.

Конструктори преміальних моделей шин вже дійшли до того, що боряться з шумами, які утворюются від контакту шашок протектора з повітрям під час обертання колеса.

З іншого боку, провідні бренди при розробці шин враховують навіть те, як обтікає повітря кожну шашку протектора – аби зменшити аеродинамічні шуми під час руху і підвищити акустичний комфорт для пасажирів. Іноді для усунення шумів конструктори додають на поверхнях водовідних канавок особливі елементи. Звісно, дешеви покришки гудуть так, як вийде – коли дуже, коли більш-менш прийнятно.

На ходу

Аби створити справді гарну шину, доводиться постійно проводити тести дослідних зразків в реальних умовах. Для цього потрібен спеціальний полігон – або власний, або орендований. Для виробників брендів початкового рівня і те, і друге – недоступна розкіш, тому вони використовують здебільшого комп’ютерні тестування – віртуальну обкатку цифрових моделей шин в спеціальних комп’ютерних програмах. В принципі, це дає змогу досягти більш-менш прийнятних характеристик, але для створення преміальної шини цього методу замало.

Якісні шини завдяки підсиленому каркасу менше бояться гострих каменів, бордюров, країв ям та високих асфальтових волн.

Зазначимо, що під час експлуатації різниці між преміальними і бюджетними шинами можна довго не помічати: в штатних умовах повсякденної їзди навіть дешева покришка буде працювати без зауважень. Проте коли виникне певна екстремальна ситуація (ожеледь, дитина вибігла на дорогу, спереду хтось не розрахував обгін тощо), стане зрозуміло, що дешева гума не спроможна врятувати ситуацію. Може виявитись, що вона швидко і без попередження зривається у занос, “не гальмує” на сніговій каші, виходить на аквапланування вже на 50 км/год, не дає змоги без зносу об’їхати неочікувану перешкоду…

Читайте також: Коли міняти зимові шини на літні: чому не в лютому

Отже, насамкінець – двома реченнями про те, чим відрізняються преміум-шини від бюджетних. Добра сучасна шина являє собою комплекс несумісних якостей, які підібрані з ретельним дозуванням кожної. Дешева шина правильного балансу властивостей не має, вона може бути непоганою за одними характеристиками, проте буде незадовільною за кількома іншими. Якщо знати свої вимоги, цілком можливо підібрати недорогу шину саме з тими характеристиками, які відповідають найбільш типовим для вас умовам експлуатації.

Поліроване дно канавок для відводу води – ще одне недешеве вдосконалення, на яке пускаються конструктори преміум-моделей шин для кращого відводу води і уникнення аквапланування.

Для цього радимо звертатись до професійних тестів шин, які щорічно проводять незалежні організації. Думки власників на інтернет-форумах та подібні відгуки пересічних користувачів в цьому випадку не можуть бути надійним джерелом інформації. Адже правильно оцінити – і порівняти! – шини можна тільки за допомогою наукової методики із застосуванням інструментів, вимірювального обладнання та сертифікованих доріг.

Читайте також: Продовжуємо життя гуми – як краще готувати літні шини до сезону

Дорогі друзі, прийшла весна, а значить настала пора готувати автомобіль весняно – літнього сезону. Сьогодні ми хотіли б торкнутися теми заправки кондиціонера. Що це? Навіщо це потрібно? Як це відбувається?. На ці та інші питання ми постараємося відповісти нижче.

Всім відомо, що автовиробники рекомендують заправляти кондиціонер автомобіля щорічно. Деякі люди вважають, що це – чергова непотрібна витрата грошей. Однак насправді цю процедуру все-таки потрібно виконувати, причому обов’язково.

Коли і навіщо потрібно здійснювати заправку кондиціонера?

Кондиціонер автомобіля постійно піддається дії наступних факторів:

• випаровування різних рідин в процесі функціонування двигуна авто;
• постійна вібрація;
• регулярні температурні коливання.

Ці фактори дуже негативно впливають на стан самого автомобільного кондиціонера, а також різних його сполук. Варто відзначити, що в машині використовуються різьбові з’єднання кондиціонера, тому з плином часу якості ущільнювачів знижуються, через що відбувається витік всім відомого фреону.

Не варто думати, що заправка кондиціонера авто повинна здійснюватися в конкретний день, проте не рекомендуємо відтягувати в цій справі. Багато фахівців говорять, що заправляти автокондиціонер потрібно навіть в тому випадку, якщо на перший погляд неполадок в його роботі немає.

Якщо ви купили автомобіль в салоні, заправка кондиціонера повинна проводитися через кожні 2-3 роки. Якщо вашій машині вже близько 7-10 років, заправка автокондиціонера знадобиться щорічно. Деякі автолюбителі здійснюють установку кондиціонера своїми руками, тому в таких випадках вважати час до заправки пристрою необхідно з урахуванням моментів установки.

Ще раз хочемо підкреслити, що це відноситься до кондиціонерів, які працюють нормально. Однак нерідко зустрічаються несправності в роботі пристрою, які призводять до витоку фреону. У таких ситуаціях проводиться ремонт і подальша заправка кондиціонера авто.

Поширені несправності кондиціонера авто

Найбільш часто зустрічаються такі несправності автокондиціонерів:

• пошкодження ущільнювальних деталей і зниження їх якостей;
• корозія трубопроводів і радіатора кондиціонера. Унаслідок постійного впливу негативних зовнішніх чинників, елементи з металу ламаються, через що виникає витік холодоагенту.

Пошкодження гумових елементів, зниження еластичності сальників, що є причиною розгерметизації системи кондиціонування повітря в машині.

З цієї причини, перш ніж почати заправку кондиціонера авто, проводиться його діагностика. Далеко не найкращим вибором стане заправка кондиціонер своїми руками. Як правило, такий підхід має сумні наслідки.

Устаткування для заправки кондиціонерів автомобілів використовується лише на відповідних СТО, наприклад http://sto.ms/autoconditioners-services. У разі необхідності професіонали зможуть замінити або відремонтувати ті елементи системи, які вже непридатні. А ось в домашніх умовах зробити це практично нереально.

Заправка кондиціонера авто – порядок виконання процедури

У більшості випадків заправка кондиціонерів автомобілів на спеціальному обладнанні практично не вимагає втручання з боку людини. Перш ніж віддати свою машину майстру, радимо запитати у нього, яке буде обладнання використовуватися для витягання фреону з системи, і чи будуть його в подальшому застосовувати в кондиціонері. Так ви зможете заощадити чимало коштів. Один з етапів обслуговування кондиціонера – це антибактеріальна очистка, яку бажано виконувати регулярно.

Заправка автокондиціонера виконується в наступному порядку:

• Із системи витягується старий холодоагент.
• В системі створюється вакуум, що необхідно для її перевірки на наявність витоків. Потім з системи видаляють повітря, вологу, а також різні домішки.
• У систему кондиціонування повітря авто вводять необхідні добавки, а також спеціальне масло, яке під час використання зникає, як і фреон.
• Заправка контуру кондиціонування, а також тестування тиску системи.

Під час виконання заправки кондиціонера необхідно використовувати ту кількість масла і фреону, яку радить застосовувати компанія-виробник машини. Тепер ви знаєте основні моменти, пов’язані із заправкою і обслуговуванням кондиціонера автомобіля.